Соціальні оси: будова колонії та репродуктивний цикл

Ті комахи, яких ми зазвичай називаємо "осами", — це соціальні оси. У деяких місцевостях їх ще називають "жовтими жакетами". Соціальні оси живуть колоніями, які складаються з сотень чи тисяч в основному безплідних робітниць жіночої статі та їхньої набагато більшої матки-королеви, що відкладає яйця.

Незначна кількість видів, що живуть у колоніях і будують гнізда, — це лише крихітна частка від усієї осиної різноманітності. Більшість ос живуть поодиноко, деякі — крихітні (є кілька майже мікроскопічних видів), нас не турбують, і майже всім їм ми приділяємо недостатньо уваги.

Старанні соціальні оси-робітниці будують гнізда з волокон деревини, які збирають і вимочують у воді. Виходить своєрідне пап'є-маше. Це досить міцні й тривкі конструкції. Гнізда починають створювати наприкінці весни, коли осині матки виходять зі сплячки.

Збудувавши маленьке гніздо всього на кілька паперових комірок, королева повинна самотужки виростити першу бригаду робітників. А потім уже бригада перебере на себе роботу, необхідну для розвитку колонії.

Соціальні оси будують гнізда з волокон деревини, просякнутих водою, і виходить своєрідне пап'є-маше

Оси-трудівниці невтомно працюють, щоб їхні сестри могли вилупитися з яєць, які відкладає матка. У них складні способи спілкування і взаємодії. Вони будують і захищають гніздо, збирають їжу і піклуються про королеву. Коли колонія розростається, трудівниці починають більше і частіше годувати деяких молодих ос. Так запускається генетичний механізм, який спричиняє розвиток потенційної матки.

Оси-самці, які не беруть жодної участі в соціальному житті колонії, розвиваються з незапліднених яєць внаслідок так званої гаплодіплоїдії — механізму генетичної детермінації статі, який діє також у бджіл та мурах. Ці яйця, з яких судилося вилупитися трутням, відкладає матка. Робітниці на таке майже не здатні, хоч деякі з них, попри нездатність спарюватися, відкладають яйця.

Потенційні матки (до того, як вони очолять колонію, їх називають самицями) і самці, сестри й брати робітників, — це репродуктивне майбутнє колонії. Спарувавшись із самцями з інших колоній, самиці зимують, а наступної весни започатковують власну колонію.